У Полтаві за участі акторів презентували фільм “Крути 1918” (ФОТО, ВІДЕО)

7 лютого у широкий прокат вийшов історичний фільм «Крути 1918», що присвячений подіям 100-літньої давнини – у 1918 році на залізничниій станції Крути під Києвом у бою загинули студенти, які стримували наступ більшовиків. 8 лютого у кінотеатрі Wizoria Колос відбулась презентація стрічки за участі акторів, виконавців головних ролей.

Актору Олексію Тритенко спочатку запропонували роль генерала Савицького. Проте через молодий вік не підійшов і режисер запропонував йому роль Аверкія Гончаренка, командира українських загонів. Це реальний історичний персонаж. Вже після відзнятого матеріалу актору вдалося послухати автентичний аудіозапис Гончаренка.

«Він близький мені, бо я теж людина відповідальна. Коли ми вже відзняли, Олексій Шапарєв (режисер – авт.) сказав, що існує аудіозапис Гончаренка. Я послухав. Склалось дивне відчуття, тому що я його по-іншому уявляв. Фільм це не реконструкція тих подій. Це художній твір, але максимально наближений до тих подій. Вже коли відправлялись на станцію Крути, аби стримати навалу більшовиків, мій герой розумів, що це майже загибель, що це буде надзвичайно складно. Бо студенти всього 3 дні мали на підготовку. Він розумів це. І покладав велику відповідальність на себе, в першу чергу. За історичними даними більшу частину тих 400 хлопців він вивів з бою. 3 дні вони стримували навалу. І лише один загін, 30 хлопців, які прикривали відхід, на жаль, врятувати не вдалося», – говорить Олексій Тритенко.

Вже під час військових баталій актор з’являється у кадрі верхи на коні. Зізнається, що кінь видався норовливим і навіть кілька разів скидав з себе.

Олексій Тритенко у ролі Аверкія Гончаренка

«В мене вже були ролі, я вправно їжджу на коні. Але він був дуже норовливий. Він весь час намагався мене скинути. Двічі ставав на задні копита. Я втримався, і цей кадр є у фільмі. Потім він перекинув мене через голову. І така ситуація вийшла – я лежу на снігу, а зверху на мене дивиться кінь», – згадує актор.

Іншу головну роль – студента Андрія Савицького – грає актор Євген Ламах. У фільмі він дуже тісно переплітається з героєм Олексія Тритенка.

«Це перша робота, де я проходив кастинг тричі. Оскільки в мене 3 сюжетні лінії – пробували з Надією Коверською (роль Софії), Андрієм Федінчиком (роль Олекси Савицького) і з друзями-студентами. Персонаж близький мені, тому що я притримуюсь такої ж думки – кожен має займатись своєю справою. Запам’яталась атмосфера, коли ми знімали сцени поля бою. Знімальна зміна триває 12 годин, а ми знімали більше, і тоді на майданчику панувала сконцентрована, згуртована атмосфера. І чимось наблизились до подій, які відбувались 100 років тому. Олексій Тритенко дуже добрий у житті, де в чому суворий. І по сюжету Аверкій Гончаренко для студентів був як батько. На майданчику було так само», – розповідає Євген Ламах.

Євген Ламах у ролі Андрія Савицького

Не головну але знакову роль у стрічці – генерала Савицького – зіграв полтавець Володимир Філатов. Він грає у Полтавському облмуздрамтеатрі імені В.Г. Гоголя і це його прем’єрний повнометражний фільм. На презентації до нього було прикуто чимало уваги глядачів, бо саме у цей день святкував день народження. Розповідає, що зйомки у кіно та гра у театрі відрізняються одне від одного.

«Генерал Савицький – персонаж вигаданий. В історії його не було. У фільмі він розумний, сильний, вольовий, наполегливий і найголовніше – він патріот України. Український генерал, який у скрутний час, в той період, коли відбувалась революція, громадянська війна, став на захист своєї країни. Фільм перегукується з подіями на Майдані, сході. Тоді не було боєздатної армії, адміністративного апарату, все було розграбовано, минула Перша світова війна, революція, громадянська війна. І в бій пішла наша молодь. У театрі є репетиції, вони можуть тривати довго – тиждень або кілька місяців. А в кіно тобі дали текст – за 2-3 дні, а й інколи за 2 години до зйомок – приходиш і починається знімальний процес. Нікого не хвилює, коли ти отримав текст, завжди повинен бути в бойовій готовності, там немає роздумів. Це для мене прем’єра, оскільки до цієї роботи повнометражних фільмів не було. Був невеликий серіал, але «Крути» по-справжньому велике кіно», – розповідає Володимир Філатов.