середа, 22 липня 2020 р.

У Полтаві батьки школярів мітингували проти дистанційного навчання



22 липня кілька десятків батьків полтавських школярів вийшли на мітинг під стіни Полтавської ОДА з вимогою не запроваджувати з 1 вересня дистанційного навчання.
Батьки тримали плакати з написами “За живу школу”, “Живу школу Україні”, “1 вересня – хочу в школу”, “Полтава йде в школу”, “Вчимося не вдома”. Вони стверджують, що про скасування дистанційного навчання говорять не лише для шкіл, а й вищих навчальних закладів.
Мати школяра Оксана Моргун розповідає, що той матеріал, який подавали учням у режимі онлайн під час дистанційного навчання з березня цього року, зовсім не відповідав програмі.
Дистанційне навчання – це не якісна освіта. Ми дуже погано пережили таке навчання. Дитина третій день карантину мені сказала, що краще б його не було. Було дуже складно навчатись. Завдання не всі виконувались, тому що я в цей час працювала. Мені складно було контролювати його навчання. Були лише онлайн-уроки по телевізору. І вони не відповідали програмі. Дитина дивилась їх і говорила, що вони це вже вивчали”, – говорить полтавка.
А мама двох школярів Марина Гребельна розповідає, що вдома діти більше відпочивають, на навчання їх організувати важко.
 Ми за те, щоб діти навчались в школі. Проти – щоб навчання було вдома. Навчати дітей повинні спеціалісти — вчителі. Є багатодітні сім’ї, і не в кожного інтернет чи комп’ютер. Не в кожного є можливість займатись вдома. Навесні, коли розпочалось дистанційне навчання, було важко їх організувати. Коли дитина вдома, вона звикла відпочивати від школи, хоче з друзями поспілкуватись, і аж ніяк не навчатись. Добре, коли в мене діти молодших класів і я можу щось пояснити. А якщо діти навчаються у старших класах? Друзі говорять, що там такі завдання, які вони вже не можуть їх пояснити дітям”, – говорить Марина Гребельна.




©Ліна Решетник/"Новини Полтавщини"
Дальше

Змішане, дистанційне чи звичне навчання: до чого готуються у Полтаві



За півтора місяця – 1 вересня – розпочнеться новий навчальний рік. Нині в Україні обговорюють, в якому форматі навчатимуться школярі.
У Міністерстві освіти і науки України готують три сценарії початку освітнього процесу, залежно від епідситуації в країні: звичайний формат навчання, дистанційне та змішане (навчання здійснюється як дистанційно, так і в освітній закладах). Раніше заступник Міністра освіти Любомира Мандзій зазначала, що для закладів освіти підготують методичні рекомендації, де буде прописана структура навчального року.
Як повідомив начальник Управління освіти Полтави Юрій Матвієнко на засіданні виконкому 22 липня, такий план ще не надійшов.
Зараз розробляється регламент запуску нового навчального року з дотриманням тих заходів безпеки, які будуть регламентовані головним санітарним лікарем. Поки проект не надійшов. Але вже повинні бути розроблені кілька сценаріїв розвитку подій з 1 вересня – це звична форма навчання, змішана й дистанційна”
Якщо містам дадуть повноваження приймати рішення про організацію освітнього процесу, то у Полтаві вирішуватимуть, як працюватимуть школи, повідомила заступник міського голови Тетяна Юрченко.
Україна буде поділена на зони — червону, жовту, помаранчеву та зелену — залежно від епідситуації. Якщо у нас будуть такі повноваження вирішувати самостійно на місцях, то прийматимемо рішення, як працюватимуть школи у Полтаві. Добре, що у нас немає такого загострення пандемії, але ми не знаємо, що нас чекає восени. Ми тримаємо руку на пульсі. У будь-якому випадку ми за те, щоб діти навчались у соціумі, у закладах освіти. Але, якщо буде відповідна постанова, то будемо дотримуватись рекомендацій”. 
Директор Департаменту охорони здоров’я та соцрозвитку міськради Вікторія Лоза прокоментувала, що ріст захворюваності в місті очікують восени.
Динаміка останніх тижнів показує, що кожного дня у місті фіксують 1-2 нових випадки захворювання на COVID-19. Це трапляється через те, що багато людей їздить в інші області чи повертаються з-за кордону. Очікуємо восени хвилю захворювань. Готуємось, що загострення ситуації припаде на вересень-жовтень”.
©Ліна Решетник/"Новини Полтавщини"
Дальше

субота, 8 лютого 2020 р.

Статус академічного та співпраця з оперною співачкою: Полтавському симфонічному оркестру виповнюється 20 років

Знаковою подією для Полтавського симфонічного оркестру минулого року стало набуття статусу академічного. Окрім красивої назви, такий статус надає працівникам збільшення заробітної плати. 2020 рік є для колективу не менш значимим, бо 22 лютого оркестру виповнюється 20 років.

Про найближчі концерти, статус академічного та співпрацю з оперною співачкою кореспондент «Новин Полтавщини» поговорив з директором оркестру Михайлом Мальком.


У 2019 році вам надали статус академічного. Що дає цей статус колективу?

– 27 березня минулого року наказом Міністерства культури України нам було присвоєно звання академічного. Потім готувався проект рішення Полтавської обласної ради. Дякуючи депутатам, вони проголосували на сесії у липні минулого року щодо внесення змін у назву. Це великий плюс для творчого складу. Адже заробітна плата збільшилась. Окрім того, це звучить красиво. Того дня сиділи і дивились пряме включення сесії, чекали нашого питання. Але сталось, що наше питання не встигли розглянути  того дня. Ми цього так чекали. Для когось – це технічне питання, а для нас – це важливо.
Вас тепер і здалеку видно, над головним входом з’явилась вивіска…

– Наприкінці 2019 року замовляли вивіску, чекали поки її зроблять, погоджували, потім втрутились погодні умови. Оскільки вона підсвічується ввечері, а працювати з електрикою в дощ небезпечно. Так, тепер нас видно здалеку. Від людей часом чую, що зупинку навпроти треба назвати «Симфонічний оркестр». Можна ще й колонки поставити, щоб на зупинці звучала класична музика.
Початок 2020 року у вас насичений на концерти. 23 січня відбувся «Променад-концерт», де оркестр виконував відомі саундтреки та мелодії з мюзиклів. Проанонсуйте найближчі заходи.
– Скільки працюю директором, під час концертів дивився на людей, які приходять. З них виокремилась група людей, які відвідують постійно. Зробили певний аналіз аудиторії за віковим аспектом. Виявилось, що потрібно «підтягувати» молодь до музики. Тому організовуємо концерти для дітей. Проводимо концерт «Чарівна паличка диригента», де йде розповідь ведучої, і поступово залучаємо до діалогу і школярів. Приміром, імітуємо пори року через мелодії. Також проводимо тематичні концерти зі студентською аудиторією. 15 лютого приїздять до нас 3 солісти, які постійно грають закордоном. 24 лютого буде ювілейний концерт у театрі Гоголя. 13 березня буде концерт із заслуженим артистом України з Харкова Віталієм Лашко, він сам з Полтавщини. Започатковуємо проект «Талановиті діти України». Є гарна скрипкова школа в Одесі, у них проходить фестиваль «Золоті скрипки Одеси». З організаторами фестивалю дійшли згоди, що привезуть декількох цікавих дітей, переможців конкурсів, які гратимуть у супроводі симфонічного оркестру. Більше сюрпризів не розкриваємо.

Оркестр вже неодноразово виступав з відомою оперною співачкою Марією Максаковою. Чи плануєте і далі співпрацювати?

– 2 роки тому 30 грудня була перша співпраця Марії Максакової з нашим оркестром. Всі хвилювалась, бо така відома людина. Було три номери, так би мовити, «подратували» публіку. Потім – її сольний концерт з оркестром. Далі були дотичні концерти, ми їздили в ГоголевоВона була в захваті від концерту. Це було на Івана Купала. Я переживав через погодні умови. А співак Алекс Луна говорив: «Я співаю, викладаєшся наповну і виникають такі спецефекти на сцені». А це була блискавка. Небо тоді дуже темне було. Вже після концерту після всього отямився, подумав, що це ж могло бути все, що завгодно під час блискавки, адже люди працюють з мікрофонами, і на сцені є безліч предметів, які притягують блискавку. Але все минуло. Марія Максакова до сих пір згадує той концерт. І ще крайній її виступ був з концертом на Гелон-фесті у Більську минулого року. Тоді теж не дуже сприятлива погода була, вітер здіймався і пісок в очі потрапляв. Втім, співпраця завжди є в планах, але це ж залежить від її зайнятості.

22 лютого у театрі імені М.В. Гоголя відбудеться великий концерт до 20-річчя оркестру. Також цього дня виповниться 70 років диригенту Віталію Скакуну. Народний артист України розповів «Новинам Полтавщини», що святкувати ювілей на сцені – це своєрідна традиція для музикантів.



– По-перше, мені потрібно піарити мою справу. В столиці не потрібно цього робити, бо там звикли до симфонічної музики. А в Полтаві мені треба це робити. Полтавський регіон більше характеризується народними піснями, спрощеним варіантом музикування. А симфонія потребує інтелектуального роздуму, філософії. По-друге, це все ж таки ювілей. Слава богу, що на концертах завжди аншлаги. Я цим пишаюсь і дуже вдячний полтавським слухачам. Я повернув їх у сторону симфонізму своєю настирливістю, і зали в нас повні.

До музикантів ви вимогливі?
– Обов’язково. В історії були диригенти Бруно Вальтер і Отто Клімперер. Останній жорстоко ставився до музикантів, дуже принципово. А Бруно Вальтер був дуже поблажливим до музикантів. Це не значить, що оркестр гірше грав. Це залежить від характеру й особистості самого диригента. Я вимогливий, але дуже доступний, музиканти – це мої друзі. Я не артист, я виконую свою роботу. Це, як режисер ставить виставу, так і я ставлю музичний твір. Моя справа не дивитись, чи я сподобався публіці, а слухати, що грає мій оркестр.
Коли симфонічний оркестр виступає на сцені, першого, кого бачить глядач, це ведучу. Саме вона розпочинає концерт, оголошує номери, знайомить публіку з історією тієї чи іншої композиції. «Новини Полтавщини» поспілкувались з Аліною Синяговською і з’ясували, як вона поєднує роботу ведучої та скрипальки.


 – Встигаю, готуюсь, мені дуже цікаве це поєднання, бо я люблю, коли мізки напружені. Ти переключаєшся з одного виду діяльності на інший, це бадьорить.  Коли граю, я думаю, що говоритиму. А коли говорю, думаю що зараз гратиме оркестр. Тобто, потужно вмикаєш внутрішній мозковий ресурс, це такий адреналін.
Скільки вже працюєте в оркестрі?
– Я працюю з дня заснування симфонічного оркестру. Здається, ніби все було вчора. Разом з Віталієм Михайловичем працювали у театральному оркестрі, він постійно збільшувався, ми грали серйозні оперети, намагались навіть оперу відтворити. І Віталій Михайлович вважав, що оркестр повинен бути на сцені, він вже переріс окестрову яму. Горизонти повинні були розширитись для цього колективу. І це, дійсно, круто, коли розумієш, що можеш більше. Ти вдосконалюєшся разом з колегами. 22 лютого 2000 року оркестр вперше виступив у збільшеному складі. Це було 45 осіб. Ми грали симфонічну музику.  Якраз був День народження Віталія Михайловича, йому виповнилось 50 років. Він власноруч зробив цей оркестр, втілив свою мрію. 17 років оркестр був, як окрема творча одиниця, але в складі полтавського театру. А 3 роки тому ми відділились від театру. Коли театру надавали звання академічного, вагомий внесок на комісію справив, той факт, що в музично-драматичному театрі існує симфонічний оркестр. Такого не було в жодному музично-драматичному театрі України. Ми існували при театрі. Але горизонти постійно розширюються. Запрошували солістів з-закордону, наші плани виходили за межі репертуару театру. Там також вистави, але це трішки різні іпостасі.
Як це – бути ведучою симфонічного оркестру?
– Моє завдання – спонукати глядача не тільки на опанування музики, а й на те, щоб почитати про композитора, про ті часи, яка створювалась тоді література, картини, щоб глядачі долучались до цілого пласту історії. В цьому завдання симфонічної музики. Складно запам’ятати те, що хочу сказати на сцені про твір, або про композитора, або про виконавця. Звісно, щось занотовую. Важливо втримати в голові все, що хочеш сказати, щоб донести глядачу. Це складна музика. Люди звикли до пісень, текстів. Але симфонічна музика більш складне мистецтво. Це мистецтво абстракції. Слухаючи таку музику, людина має уявляти світ.
Ви хвилюєтесь перед концертом?
– Бути ведучою – це страшенно відповідально. Я граю на скрипці з 7 років. А ведуча з 2004 року. Здавалося б, є досвід. Але хвилююсь постійно. Перед мікрофоном я можу висловити те,  що не скажу в повсякденні. Граючи на скрипці, я таке не можу зробити. Сцена не терпить легковажного ставлення. У цьому сенсі ти повинен бути включеним кожної секунди.












ФОТО з репетиції оркестру

















©Ліна Решетник, Олег Дубина/ "Новини Полтавщини"
Дальше

неділя, 19 січня 2020 р.

В Україні працюють над новим законом про єдину систему професійної освіти, - Єгор Стадний у Полтаві


17 січня у Полтавській ОДА відбулась зустріч заступника міністра освіти і науки України Єгора Стадного з керівниками закладів фахової передвищої освіти Полтавської області.

Єгор Стадний розповів про засади нового закону про єдину систему професійної освіти, який нині розробляють. Невдовзі законопроєкт оприлюднять для громадського обговорення.

«Засади нового закону для нас є важливими і принциповими. Це паритетність. Умови, в яких функціонує заклад — управління, фінансування, регламенти вступної кампанії, нарахування стипендій, обсяг учнів/студентів, пільги на проїзд і т. д. – повинні бути однакові. Незалежно від того, який це заклад — професійно-технічний (ПТНЗ), технікум чи коледж. Щоб ніхто не відчував, що когось зменшили у правах. Ця однаковість потрібна для простої цілі — щоб в однакових умовах виграли найсильніші. Таким чином, ми закриємо дискусії й одвічні розмови: хто є кращим — ПТНЗ чи коледж? Реальність всіх розставить на свої місця. Невдовзі будемо виставляти на громадське обговорення, буде дискусія стосовно цього законопроекту на парламентському майданчику», – зазначив Єгор Стадний.


Нині ж в Україні діє закон «Про фахову передвищу освіту». Він набув чинності 9 серпня 2019 року.
«Ми беремо на себе зобов’язання забезпечити єдність системи через однаковість умов для всіх. В перспективі питання фінансування. У 2021-2022 роках ми будемо говорити, що вся система професійної освіти буде фінансуватись з місцевого рівня», – зазначив Єгор Стадний.
Окрім цього, заступник міністра освіти і науки приділив увагу стану передачі майна 4-х закладів фахової передвищої освіти в комунальну власність. На Полтавщині це Лубенський лісотехнічний коледж, Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури, Полтавський комерційний технікум, Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва.
©Ліна Решетник


Дальше

У 32-х закладах профосвіти Полтавщини відбудуться Дні відкритих дверей: графік


У закладах профосвіти стартують Дні відкритих дверей - традиційні зустрічі приймальних комісій зі вступниками. Під час них їм роз'яснять терміни та умови навчання, особливості професій, які є у закладі, обов'язкові документи для вступу тощо.

17 січня Міністерство освіти і науки України оприлюднило графік таких заходів у 21 регіоні України. Планується, що решта областей також надсилатимуть свої графіки, після чого вони оперативно з'являтимуться на сайті.

На Полтавщині двері для абітурієнтів відкриють 32 заклади профосвіти.




©Ліна Решетник



Дальше

неділя, 1 вересня 2019 р.

Напівмарафон у Полтаві: якими були масштабні спортивні змагання (ФОТО)


У перший день осені, 1 вересня, у Полтаві відбувся масштабний напівмарафон. Цьогоріч на бігові змагання зареєструвалось понад 6 тисяч учасників, серед них більше 1500 дітей.

Організатори підготувати такі дистанції – 21 км, 10 км, 5 км, безкоштовні дистанції на 500 і 100 метрів для дітей до 12-ти та до 6-ти років відповідно, а також "Перший кілометр" для початківців.

Окрім традиційного напівмарафону цього дня також провели Чемпіонат України з напівмарафону. Перемогу у Чемпіонаті України з напівмарафону здобув житель Білої Церкви (Київська область) спортсмен Ігор Олефіренко з результатом 01:04:42. Друге місце посів Олександр Сітковський (01:04:56), а третє – Артем Кабзан (01:05:10).

Призові місця посіли Дмитро Пожевілов (01:10:03), Антон Заиченко (01:17:02) та Володимир Билим (01:17:41).


































©Ліна Решетник






Дальше