З 1 вересня в Україні запрацювала реформа Нової
української школи. Разом з цим і чимало нововведень. Одне з них – запровадження
свідоцтва досягнень для першокласників, яке містить 51 показник. За ним вчителі
і будуть оцінювати маленьких учнів.
Як пояснює Міністерство освіти і науки України,
оцінки, які були раніше, є каральними і абстрактними. Запроваджуючи таку форму
оцінювання, прагнуть стимулювати першачків до навчання.
Табелі, які отримують учні після завершення кожного
навчального року, показують лише академічний рівень знань. Свідоцтво ж,
навпаки, має ще й соціальний рівень – там вчитель може прописати свої
рекомендації для кращого опанування предмету. А в табелях такого немає, пояснює
директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена Харченко.
“В основі Нової української школи лежить
компетентнісне навчання. Воно передбачає не просто, щоб дитина отримала знання.
А щоб вона вміла працювати в команді, вирішувати проблеми, пропонувати ідеї.
Раніше був табель. І за ним можна було оцінити лише академічний рівень
компетентностей. Як дитина встигає — на 1,2,10 балів і т. д. А соціальної
компетентності у табелі не видно. Тому завдання свідоцтва досягнень — розкрити
потенціал кожної дитини, підтримати і надихнути її на навчання, щоб вона
працювала далі. Таким чином, школа дає батькам повну характеристику дитини про
її досягнення у 1-у класі. У табелі було все просто — предмети і оцінки. Тут
навпаки, в першу чергу характеристика особистісних досягнень — як дитина працює
на уроці, ставить запитання чи ні, чи виявляє інтерес до навчання, чи
спілкується з дітьми. Це набагато легше і для батьків, і для учнів. У табелі ж
цього не видно. Якщо там стоїть 2-а і все, то тут пишеться — “потребує значної
уваги і допомоги”. А це сигнал для вчителя, для батьків. І в кінці вчитель дає
рекомендації — “прочитати текст протягом 15 хв” чи “розв’язати 5 прикладів”. А
батьки пишуть “прочитали” чи “зробили”.
Запроваджуючи свідоцтво досягнень, прагнуть досягти
того, щоб батьки знали рівень знань своїх дітей і шлях, як цього досягти. Адже
конкретних оцінок не буде перші два класи. Починаючи з 3-го, учнів будуть
оцінювати балами. Освітяни впевнені, що школярі не матимуть стресу від незвичного
оцінювання. Бо вчителі мають їх поступово готувати до цього.
“1 і 2 клас йде описове оцінювання. Але вчитель має
підвести і батьків, і дитину до того, що в 3-у класі з’являться бали. Це
робиться не для того, щоб дітей розділити на двієчників та відмінників, а для
того, аби кожна дитина і батьки бачили, які кроки треба зробити, щоб вирівняти
пізнавальний процес. Ми навчаємо дітей не для того, щоб вивчити і забути, а для
того, щоб пізнавати навколишній світ. І в свідоцтві видно, в якій сфері дитина
успішна, а в якій ні. І тоді це потрібно підтягувати. Щоб до 3-го класу вивести
всі показники на один рівень”, – запевняє Олена Харченко.
Свідоцтво містить два блоки. Перша частина – особисті
досягнення – заповнюється двічі протягом навчального року. У жовтні – проміжне
оцінювання та в травні – підсумкове. Друга частина – предметні компетенції –
заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання. Вони поділені на
такі предмети як «Математика», «Українська мова», «Я досліджую світ»,
«Технології», «Мистецтво», «Фізична культура», «Іншомовна освіта» і «Мова
вивчення».
Оцінювати учнів можна за 4-ма рівнями: «має значні
успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою
вчителя», «ще потребує уваги і допомоги», кожен з яких має відведену колонку.
Мама першокласниці Наталія говорить, що про такий
документ у школі не говорили. Адже ще зарано – минув лише перший місяць
навчання.
“Батьки ніяк не втручаються у навчальний процес,
портфель у школі, книжки, зошити, канцтовари теж. Що сама дитина розповість, те
і знаю. Які можуть бути досягнення за такий короткий термін? У них ще адаптація
триває. Очевидно будуть збори, тоді й поінформують. Про це можна буде говорити
хоча б після першої чверті. Не буде так, що жодного оцінювання, а тоді відразу
100-бальна система. Спочатку їх почнуть оцінювати вербально — добре чи погано,
а потім вже потроху ставитимуть бали”, – говорить свою думку полтавка.
Дійсно, нині у першокласників триває адаптаційний
період. Але вчитель вже складає характеристику класу і кожного учня окремо для
себе.
“Перший місяць — адаптаційний. Батькам, можливо, ще й
не показали цього свідоцтва, про нього говоритимуть через місяць-два. Тим часом
вчитель сам знайомиться з класом, дітьми. Зараз ще вчитель не може сказати
загальної картини. Але щодня він спілкується з батьками і в усній формі
говорить, де у дитини плюси, а де мінуси. Це робиться для того, щоб бачили
прогрес дитини”, – розповідає Олена Харченко.
Психолог Олена Дацун вважає, що у першокласників є
багато інших стресофакторів, що оцінки у них далеко не на першому місці. Інша
річ – як ставляться до цього батьки учня.
«Можна безліч разів вводити різні системи оцінювання
першачків – 5-бальну, 12-бальну, зі смайликами чи табелями досягнень – суть
явища при цьому не змінюється. Що для першокласника оцінка? Сама по собі вона
абсолютно не важлива. У першокласника стільки інших стресофакторів, що оцінка –
стоїть в їх переліку далеко після нового колективу, режиму, діяльності і т. ін.
Важливою «оцінку» для дитини роблять її батьки – а саме їх очікування
успішності від дитини. Що отримав? А як інші справились? Скільки 5-тірок
отримав? – і не важливо, що дитина вчиться за 12-бальною системою. Доки батьки
будуть перекладати на дитину вирішення власних комплексів і очікувань,
незалежно від того, в якій формі буде виражатись оцінка, вона буде завдавати
негативного психологічного впливу на першокласника», – пояснює психолог.
Викладач Центрального державного педагогічного
університету імені В.В.Винниченка Олена Чорна підтримує ідею відмови оцінок у
першому класі. Адже на її думку, саме за перші 4 роки школа методом заучування
предметів «губить» 80% таланту дитини.
«Оцінка, особливо низька, деструктивно впливає на
несформовану психіку дитини: вона породжує невпевненість (“Я хороший, лише,
коли гарно вчусь”), нездорову самооцінку (“Я хороший, коли інші гірші-мають
нижчі оцінки), руйнує критичне мислення і прагнення до творчості (адже зазвичай
гарна оцінка – вивчений предмет, а не власне, творче пояснення).
Загальновідомо, що за перші 4 роки навчання традиційна школа “губить” 80%
талантів у дитині, привчаючи її мислити шаблонно, відповідати лише, коли
спитають, замінювати свою думку на заучений (в ідеалі напам’ять!) матеріал.
Насправді, ми оцінюємо не рівень розвитку і прогрес дитини, чого насправді
хотілось би, а рівень “привченості” дитини до шаблонних дій і заучування.
Основне завдання початкової школи саме у цьому: показати, як це радісно
пізнавати світ, привити любов до навчання, мотивувати тим, що сьогодні ти стаєш
кращим, ніж вчора. Тоді вчитель школяру і провідник, і помічник. Він допомагає
розвинути сильні якості і глибше пізнати те, що хоче сам учень. З потрібною
швидкістю і глибиною. А батьки виступають союзниками. Саме для них, на мою
думку, і варто формувати психологічні рекомендації. Але не зачитувати на клас,
не порівнювати дітей», – вважає викладач.
©Ліна Решетник / Новини Полтавщини
Нова українська школа: що дає свідоцтво досягнень першокласників
4/
5
Oleh
Lina Reshetnik