У Полтаві біля
пам’ятника Івану Котляревському 12 вересня було людно. Десятки школярів, студентів
і дотичних до українського слова людей зібрались біля підніжжя монументу.
Саме сьогодні, 12
вересня, відзначається річниця — 115 років тому у Полтаві урочисто відкрили
перший в історії пам’ятник засновнику сучасної української літератури Івану
Котляревському.
«Іван Петрович
Котляревський надзвичайно актуальний письменник, теплий, іронічний, мудрий.
Письменник, творчість якого не втрачає актуальності кілька століть. Оце і є
справжній ґатунок літератури. Дуже приємно, що сучасна українська мова починалась
тут, у Полтаві, саме з творчості Котляревського», – розповідає поетеса Марія
Бойко.
Видавець Олексій
Петренко згадує, що першою книгою, яку він видавав, була саме «Енеїда»
видатного земляка.
«Коли я активно
включився у видавничу діяльність, однією з перших книг була «Енеїда» у двох
коробках. Такий подарунковий набір. Років 15 тому це було. Для мене цей день
визначний щороку, коли збираються біля пам’ятника всі не байдужі. У 1903 році
на відкриття пам’ятника люди збирали
копійки, всі складали докупи і в підсумку великий Позен (автор Леонід Позен —
ред.) створив цей пам’ятник».
Нині у Полтаві іменем
Івана Котляревського названі вулиця, парк, перший ліцей, будівля колишнього
кінотеатру у центрі міста. Вересень — час Котляревського. Бо саме у цей місяць
він народився. У вересні йому відкрили пам’ятник. І зараз минає 220 років з
часу, коли вийшли друком перші 3 частини славнозвісної поеми «Енеїда».
«Дякую діду за
Енеїду!» – під таким лозунгом пройшла на моїй сторінці у Фейсбук минула неділя,
9 вересня. Так писали у своїх постах більшість моїх друзів. Це, мабуть,
найголовніші слова, які сьогодні можна сказати про Котляревського. Його
«Енеїда» стала поштовхом для творення нової української реальності в художньому
тексті і для нової української літературної мови», – зазначила на урочистостях
кандидат філологічних наук, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук
Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин.
115 років тому на
урочистості з нагоди відкриття пам’ятника з усієї України з’їхалась тогочасна
інтелігенція. Серед усіх були присутні Христина Алчевська, Леся Українка, Олена
Пчілка, Михайло Коцюбинський, Сергій Єфремов, Микола Лисенко та інші.
Провідний науковий
співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І. Котляревського
Євгенія Стороха у газеті «Вечірня Полтава» у №32 від 8 серпня 2018 року пише: «Як
відомо, 1894 року Полтавська міська дума взяла на себе відповідальність у
справі спорудження монумента і почала збирати благодійні внески. Пожертви
надходили повільно і переважно з козацького та міщанського середовища. На
початку ХХ століття було зібрано 11 798 крб. 67 коп. Ці кошти поклали в
банк. І разом з відсотками «набігла сума» 14 100 крб. Але цього було
недостатньо. За цих обставин скульптор Л. Позен та архітектор О. Ширшов відмовилися
від оплати своєї роботи, а П. Певний власник майстерні, де виготовляли
постамент із дніпровського граніту, взявся до роботи, зменшивши її вартість
втричі. Це були свого роду інтелектуальні пожертви. На знак вдячності їхні
імена викарбували на так званій «діловій» дошці монумента.
Після бурхливих
дебатів, обговорень, залагодження безлічі організаційних питань наприкінці
серпня 1903 року все було готове до відкриття пам’ятника. На гостини до Полтави
запросили мало не всю Україну – принаймні всіх відомих українських письменників, митців, чимало громадських діячів, вчених. Місто переживало одну з найяскравіших
миттєвостей своєї історії. На вулицях та бульварах Полтави можна було побачити
Михайла Коцюбинського з дружиною Вірою Устимівною, Лесю Українку з матір’ю
Оленою Пчілкою, Михайла Кропивницького, Володимира Самійленка, Бориса Грінченка,
Миколу Лисенка, Василя Стефаника, Ганну Барвінок, Сергія Єфремова, Михайла
Старицького, Гната Хоткевича…Це був перший неофіційний з’їзд українських літераторів.
Неабиякий інтерес до полтавських урочистостей виявили галичани. Із Західної
України до Полтави прибула численна делегація вчених, правників, урядовців, громадських діячів на чолі з депутатом австрійського
парламенту Юліаном Романчуком. Гості розмістились у готелях, прибуткових будинках, приватних квартирах – скрізь, де тільки можна було переночувати.
Нарешті настали
святкові дні – 30-31 серпня. Це були субота і неділя. Всі крамниці зачинені.
Центральна частина Полтави постала перед гостями чистою, прибраною та в святковому вбранні вінків із листя, квіткових гірлянд: тут і там можна було побачити
українські рушники і церковні хоругви…Перебіг урочистих подій двох днів свята:
молебень на могилі поета, хода до пам’ятника, його освячення, покладання вінків, урочисте засідання міської думи в просвітницькому будинку імені М. Гоголя
зі скандальною забороною українського слова, а наступного дня – літературно-музичний ранок та
тріумфальна «Наталка-Полтавка» за участю корифеїв – вже неодноразово
висвітлювався на шпальтах нашої преси»
(фото газета «Вечірня Полтави» №33,34 від 15 та 22 серпня 2018 року)
©Ліна Решетник / Новини Полтавщини
У Полтаві 115 років тому відкрили пам’ятник Котляревському (ФОТО)
4/
5
Oleh
Lina Reshetnik