23 квітня у Полтаві
побував фронтмен гурту “Антитіла” Тарас Тополя. Проте цього разу перед
полтавською молоддю і волонтерами він виступав не як музикант, а як Молодіжний
посол ЮНІСЕФ (ООН) в Україні. Зустріч відбулась у партнерстві з молодіжним
проектом U-Report Ukraine, його метою є підвищення громадської активності
молоді та залучення її до соціально корисних ініціатив.
Полтавщина для Тараса
Тополі є малою батьківщиною, його родичі по татовій лінії родом з Карлівки. Про
це він розповів на зустрічі. Також обговорювали теми волонтерства, життєві
цінності, зброю, освіту майбутнього. Не обійшлось і без музики.
Про волонтерство
“Першим мотиватором
долучитись до волонтерства є внутрішній порив. Тут є багато чого…Це і співчуття
тим людям, яким потрібна допомога. Але всі ми егоїсти – робимо те, що корисно
для нас. Ми від цього отримуємо задоволення. Робимо ті речі, від яких прямо чи
опосередковано отримуємо вигоду. І людині найліпше мотивувати займатись
волонтерською діяльністю тим, що вона отримає від цього якийсь зиск. Тільки
треба це пояснити. У нашому суспільстві одна людина не може бути щасливою, коли
навколо всім погано. І щоб їй було комфортно існувати, вона мусить
гармонізувати своє оточення. Не “я успішний, мені добре”, а “нам добре, ми
успішні”. Виграє той, хто вміє покращувати ситуацію навколо себе. Відповідно,
волонтерство – це егоїстичний механізм, який врятує нас, бо це об’єднує людей.
Ти віддаєш частинку себе заради інших. А інші це так само ти”.
Про цінності
“Мені важливо жити з
людьми в довірі. З тими, з ким я будую щось спільне. Я хочу, щоб мені говорили
і довіряли свою точку зору, щоб не боялись зі мною поділитись своїми сумнівами,
вказати мені на помилки. Комунікацію з людьми намагаюсь будувати на довірі”.
Про зброю
“Я закінчив
Університет внутрішніх справ. Стріляв з Марголіна, Макарова, Стєчкіна, автомата
Калашникова…На щастя, мені не довелось стріляти у людей. Вдячний Богу за те, що
відвід від цього. Це психологічно дуже важко. Але як вцілити з автомата чи
пістолета я знаю. У рамках волонтерської діяльності я почав розбиратись в
балістиці. Знаю, що таке класи захисту, бронеплита, військова аптечка —
поняття, які я вимушено вивчив. А до 2014 року я нічого про це не знав”.
Про повернення молоді
з-за кордону
“Треба починати з
економіки, екосистеми, в якій розвивається молодь. Ми маємо рухати економіку,
суспільство, щоб у нас рівень екосистеми був не гірший, ніж за кордоном.
Розуміємо, що це утопічна ідея. Глобальний світ рухається шаленими темпами
вперед. Тому залишається тільки ідеологія — чому люди повинні кинути ті
перспективи і повернутись додому. Але таких людей, на жаль, зовсім мало”.
Про освіту
“Вчителі – дуже
недооцінена категорія суспільства. Економічно вони мають бути набагато більше
вмотивовані. Я б увів у школи Урок майбутнього. Змінив оснащення. Хотів, щоб
школи вийшли у віртуальний простір, як мінімум, уроки історії. Наприклад, діти
заходять у клас, де є круговий проектор, або одягають 3D-окуляри і стають
учасниками Полтавської битви. Хотів. щоб освіта через 10 років була
інтерактивною. У школах має бути рейтингова система — дитячі стипендії і
стипендії класу. Це шалений інструмент мотивації. Загалом, освіта має бути
налаштована те, щоб жити завтра, а не переймати досвід, як ми жили вчора.
Повинно бути зміщення акцентів з егоїстичного до корпоративного. Бо в сучасному
світі перемагають об’єднання людей”.
Про “Антитіла”
Це як дві ноги.
Половина – розважальної музики, які мають заряджати, потанцювати і т.д. А інша
половина — від жорсткої соціальщини до іронії, сарказму, легких метафор, де ми
піднімаємо важливі речі, які в грубій формі можуть не сприйматись. А через
пісню, мелодію вони “заходять” людям.
Про світові музичні
тренди
Музичні тренди диктує
не Україна і не Європа, а Америка. Так склалось історично, бо англійська мова
стала домінантною. Музична індустрія концентрується в Америці. І саме звідти
починають текти тренди і течії, які охоплюють Європу і Україну. Щоб доповнювати
світовий шоу-бізнес україномовною музикою потрібно, щоб був попит на неї. У
поп-індустрії його немає. Він є лише нішевим. На рівні з африканськими чи
монгольськими колективами популярними стають й етноколективи з України, які не
співають англійською мовою, але своїм виконанням доповнюють нішу фолк-музики. Я
не бачу механізмів, яким чином україномовна музика може задати світовий тренд.
Окрім нішевої історії, яку ми вже спостерігаємо на прикладі Даха Брахи чи
ONUKA. Українцям спочатку треба зробити територіальну, економічну експансію. А
потім можемо говорити про українські тренди. Культурна експансія починається з
економіки.
©Ліна Решетник/Новини Полтавщини
Про полтавське коріння, інтерактивну освіту та волонтерство, – Тарас Тополя у Полтаві (ФОТО)
4/
5
Oleh
Lina Reshetnik
