На Полтавщині вдруге відгуляли «Гелон-фест» (ФОТО)

16 та 17 червня на околицях Більського городища, що в Котелевському районі Полтавщини, вдруге відбувся етнофестиваль «Гелон-фест».

Назва фестивалю не випадкова – дослідники ототожнюють городище з літописним містом Гелон, який згадує у своїх творах давньогрецький історик Геродот. Зараз обласна влада має на меті якомога більше популяризувати Більське городище, адже за масштабністю воно чи не єдине в світі.

«Скіфія це була велика культура, яка переросла тоді у велику українську культуру. Археологи раніше вважали, що чим більш закрита територія, тим вона більш охороняється. Насправді, чим більше людей знають про цю територію, що вона має такі величезні скарби, тим більше маємо благодійників», – розповіла директор Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

Загальна площа городища – 4 400 га: для порівняння площа Вавилону сягає 900 га, що в 5 разів менший, а нинішнє князівство Монако менше в 111 разів. По всьому периметру городище обнесено валом, протяжність якого 37 км.

«Дуже приємно, що городище привертає увагу іноземців і вважаю, що наш фестиваль росте. Тільки культура може підіймати державу з колін. Полтавщина – це оаза української культури. Ви добре знаєте і Решетилівку, і Опішню, і гоголівські місця, і Сорочинський ярмарок, і Котляревського – тому це духовна столиця. Тільки в культуру повинні вкладати кошти, бо вона виховує людей, вона прибирає агресію», – зазначив на відкритті фестивалю заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь.

Безпосередньо серед торгових рядів фестивалю виставку знахідок під час розкопок з Більського городища представили і археологи. Вони зберігаються у наукових фондах історико-культурного заповідника «Більськ».

«Тут зібрані цілі форми посуду як місцевого ліпного, так і античні амфори. Чорнолистковий посуд з різним орнаментом, заповнений білою пастою – відноситься до раннього скіфського часу. Є зернотерка – так скіфи робили борошно. Насипають зерно, жінка перетирає і випікає. Але ж піщаник з каміння потрапляє і в борошно. Тому зуби в них були гарні, але стерті. Якщо вузеньке горло, то ми знаємо, що це для зберігання рідких продуктів – молока, води, якщо широке – для зерна», – презентував знахідки, які зберігались у землі століттями, старший співробітник Інституту НАН України Денис Гречко.

Свого часу на території городища працювали іноземні експедиції.

«З 1993 по 2006 рік на Більському городищі працювала українсько-німецька експедиція. Вони розкопали поховання скіфського часу, поселень. Цього року вже працювало 2 експедиції – Інститут археології НАН України і Харківський національний університет імені Каразіна. В цьому році планується не менше 7 експедицій. Минулого року знайшли скіфський шкіряний пояс з бронзовими прикрасами, який оцінено в 1 мільйон доларів, рогове блюдо, яке ніхто не може оцінити», – розповів директор історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост.

Для шанувальників історії організовують театральну екскурсію Більським городищем з оглядом археологічних розкопок. Для гостей – можливе проживання в археологічному таборі.

Наприкінці минулого року депутати Полтавської обласної ради прийняли Програму збереження вивчення та популяризації Більського городища на 2018-2022 роки. Згідно з нею планується створення Музейного комплексу з інноваційним експозиційним обладнанням, а також Музею під відкритим небом.