Решетилівський ліцей на Полтавщині показали освітянам з усієї України (ФОТО)

Сьогодні II загальноукраїнський семінар-нарада з питань розвитку професійно-технічної освіти (ПТО), що розпочався у Полтаві вчора, продовжив свою роботу у Решетилівці. Представникам органів управлінь освіти, методичних кабінетів, які опікуються питаннями професійно-технічної освіти, Міністерства освіти та Республіки Польща провели екскурсію Решетилівським професійним аграрним ліцеєм ім. І.Г. Боровенського.

Цей заклад працює з 1986 року. Проте модернізувати його взялись у 2015 році, коли був розроблений проект спортивного комплексу. З 1991 року його будівля постійно руйнувалась і була непридатною для занять. Повна добудова корпусу коштувала 12 млн грн. Його відкрили 24 серпня 2017 року. Поруч створено відкритий спортивний майданчик зі штучним покриттям, трибунами, вартість якого склала 2,8 млн грн. Нині ліцей повноцінно працює — є навчальні корпуси, гуртожитки, навчальне поле у 42 га, власна свердловину, очисні споруди, котельні. Зараз триває ремонт гуртожитку, 40% демонтажних робіт вже провели. Повна реконструкція коштуватиме 22 млн грн.

«Це один з найяскравіших наших прикладів. Він у нас не один. Люди матимуть можливість обмінятись досвідом, навчитись чомусь новому. Такі семінари дадуть поштовх подальшому розвитку професійно-технічної освіти області», – говорить начальник управління позашкільної, професійної (професійно-технічної), вищої освіти та правового забезпечення Департаменту освіти і науки Полатвської ОДА Сергій Рибалко.

З навчального поля, що знаходиться неподалік ліцею, вже збирають врожай. На 4 га посаджені яблуні, смородина, малина і полуниця.

«Є крапельне зрошення, без поливу не буде нічого. Все охороняється. Спочатку виривали саджанці, але згодом люди звикли, що тут поле, сад. На кожному рядку є прізвища. Це прізвища колективу. Моє прізвище теж тут. Мій 4-й рядок смородини, який я обробляю. Першими посадили яблуні, цього року – смородину і матимемо перший врожай. Ремантантні сорти малини вже пробували, восени ще один гектар посадили. Полуницю своїм раціоналізаторським способом спробували посадити у міжряддя. Це дасть економно використовувати поле», – розповідає директор ліцею Ніла Спільна.

Заступник директора Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Катерина Мірошниченко зауважує, що нині є мета нову і престижну професійно-технічну освіту України. Полтавщина вражає, наскільки провінційний заклад зумів зреалізуватися і модернізуватись. За її словами, це те, що потрібно робити і в інших регіонах.

«Ми маємо парадоксальну ситуацію, коли в Німеччині, яка є однією з найпотужніших країн світу, 70% випускників по завершенні середньої освіти йдуть саме у професійну освіту. Вони отримують достойну заробітну плату, мають гарну перспективу свого розвитку. І лише до 30% здобувають вищу освіту. В Україні 80% випускників здобувають вищу освіту. І ця незрозуміла престижність здобуття диплому, а не тільки освіти, призвела до того, що зараз основна маса безробітних це люди з вищою освітою. А робітничі кадри — найбільш затребувані на ринку праці. Ми вражені наскільки навчальний заклад провінційного типу зумів зреалізувати те, що ми прагнемо зробити в інших навчальних закладах. Це заклад, який працює на майбутнє і бачить перспективу свого розвитку»

На думку Катерини Мірошниченко, для розвитку професійно-технічної освіти України потрібно створювати заклади нового типу в кожному регіоні – центри професійної досконалості, змінити престижність професії (замість «слюсар з ремонту автомобілів» – «майстер з діагностики електронного устаткування автомобілів») та забезпечити якість професійної освіти.

Представник PolishAid в програмі U-LEAD з Європою Міхал Кубіш теж серед учасників семінару. Говорить, що у Польщі прагнуть покращити якість професійного навчання.

«Ми хочемо покращити якість професійного навчання. Своїм досвідом діляться партнери з іноземних країн, з Польщі та Німеччини. Із цієї дискусії, яка відбулась у Полтаві, ми зрозуміли, що співпраця із працедавцями, дослідження ринку праці в тому, щоб кращі випускники могли для себе знайти у майбутньому роботу. Це той досвід, який можна запозичити»